Медикаментозне забезпечення поранених в зоні АТО

[ 11 серпня 2014 | Категорія: Публiкацiя в ЗМI ]

5 серпня 2014 р. у прес-центрі Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» відбувся брифінг Олега Мусія, міністра охорони здоров’я України, та Михайла Пасічника, голови Державної служби України з лікарських засобів, на тему: «Медикаментозне забезпечення поранених в зоні АТО», під час якого обговорювалися питання взаємодії Міністерства охорони здоров’я України (далі — МОЗ) та Державної служби України з лікарських засобів (далі Держлікслужба) з метою надання медичної допомоги пораненим, як цивільним, так і військовим, які знаходяться у зоні проведення антитерористичної операції (АТО), а також діяльність МОЗ щодо забезпечення їх необхідними лікарськими засобами.

Олег Мусій наголосив, що надання медичної допомоги пораненим на вторинному і третинному рівнях з точки зору МОЗ знаходиться на належному рівні. У прифронтових громадських закладах охорони здоров’я, як і в інших лікарнях, де пораненим надається медична допомога, є достатня кількість медичних працівників для забезпечення своєчасної та висококваліфікованої допомоги усім, хто її потребує. МОЗ спільно з усіма медичними службами, які належать до складу військових відомств, зокрема Міністерства оборони Украї­ни, Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ, куди входять і медичні працівники, які обслуговують Національну гвардію, відповідають за надання медичної допомоги усім, хто до них потрапляє. Також за ініціативою МОЗ більше 3 міс тому з метою підвищення якості надання медичної допомоги пораненим було створено координаційний штаб, який очолює Василь Лазоришинець, заступник міністра охорони здоров’я. До цього штабу входять керівники медичних служб, як військових, так і цивільних.

Міністр охорони здоров’я наголосив, що найголовнішими етапами надання першої медичної допомоги пораненим на полі бою і в районних лікарнях є їх вчасна іммобілізація та евакуація, проведення знеболення, виведення із шокового стану і зупинка кровотечі. Саме за таким алгоритмом зараз працює медична служба Міністерства оборони України, де сформовані мобільні медичні бригади, яких наразі більше 50. Із військової техніки для того, щоб доставити тяжкопоранених безпосередньо з поля бою до лікувальних установ Міністерства оборони Украї­ни, використовують реанімаційно-операційний літак Повітряних сил Збройних сил Украї­ни Ан-26 «Віта». Згідно з мобілізаційним планом, за яким працює МОЗ, протягом останніх 4 міс передбачено виділення 30% лікарняних ліжок, які знаходяться в цивільних закладах охорони здоров’я, для розміщення поранених.

О. Мусій відзначив діяльність волонтерів, назвавши їх найактивнішими й найоперативнішими помічниками в питаннях доставки медикаментів та реагування на потреби лікарень у них, а також підкреслив, що нині в державному бюджеті практично не залишилось коштів на медикаментозне забезпечення сил у зоні проведення АТО.

За словами О. Мусія, МОЗ спільно з Держлікслужбою провело велику роботу із виробниками лікарських засобів щодо забезпечення медикаментами поранених внаслідок проведення бойових дій, міністр подякував як вітчизняним, так і зарубіжним виробникам лікарських засобів, а також дистриб’юторам за надання гуманітарної допомоги — лікарських засобів на суму більше 20 млн грн.

О. Мусій повідомив, що тендери на закупівлю препаратів інсуліну проведено у всіх областях, окрім Донецької, бо у цьому регіоні внаслідок бойових дій немає фізичної змоги провести всі процедури на законному рівні. Задля вирішення питання забезпечення препаратами інсуліну пацієнтів з цукровим діабетом в Донецькій обл. МОЗ звернулося за допомогою до виробників інсуліну стосовно надання гуманітарної допомоги. Так, на складах ДП «Укрвакцини» вже є необхідна кількість препаратів інсуліну для хворих на цукровий діабет у Донецькому регіоні.

Також вирішено питання проведення гемодіалізу для близько 100 хворих, які цього потребували. Майже половину із них було передислоковано із зони проведення АТО в Дніпропетровську обласну лікарню, де компанія — виробник обладнання для проведення гемодіалізу надала безкоштовно 21 діалізне місце в якості гуманітарної допомоги.

Стосовно кровоспинних лікарських засобів О. Мусій підкреслив, що наразі в Україні зареєстрований кровоспинний лікарський засіб Celox, вироблений у Великобританії, і всі, хто має бажання і змогу надати гуманітарну допомогу пораненим, можуть надати цей препарат в якості гуманітарної допомоги. Щодо віт­чизняного кровоспинного засобу Гемма, який було розроблено харківськими медиками як аналог засобу екстреної допомоги, то він не зареєстрований в Україні як лікарський засіб, тому МОЗ офіційно не рекомендує закуповувати його в якості кровоспинного засобу для поранених внаслідок бойових дій.

У свою чергу, Михайло Пасічник проінформував, що сьогодні в Україні зареєстровано 7 кровоспинних виробів медичного призначення, 2 з яких російського виробництва (див. Кровоспинні медичні вироби, що внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволені для застосування на території України). Також найближчим часом буде зареєстровано ще один кровоспинний засіб німецького виробництва, тому, за словами голови Держлікслужби, дефіциту з наявністю цих засобів наразі немає.

Також О. Мусій підкреслив, що у разі введення торгово-економічних санкцій проти виробників лікарських засобів, які знаходяться на території Росії, МОЗ підтримає цю ініціативу. Нині із 306 лікарських засобів російського виробництва тільки 20 не мають українських або зарубіжних аналогів, але вони не є препаратами швидкої допомоги. Для отримання більш детальної інформації про торгові відносини між Україною та Росією в галузі фармації див. «Щотижневик АПТЕКА» № 29 (950) від 28.07.2014 р.

У свою чергу, М. Пасічник зазначив, що внаслідок бойових дій багато аптек, які знаходяться в зоні АТО, або взагалі не працюють, або працюють не в повному обсязі, також із міст проведення АТО виїхало багато кваліфікованих спеціалістів, тому, на жаль, громадяни Донецької та Луганської областей мають проблему із закупівлею лікарських засобів. Але навіть ті аптеки, які все ж працюють, стикаються з іншою проблемою — доставки лікарських засобів. Так, інколи власники аптечних мереж або аптек самостійно забирають ліки у дистриб’юторів, виїжджаючи за межі зони проведення АТО.

М. Пасічник підкреслив, що в тих містах Донецької і Луганської областей, в яких наразі не ведуться бойові дії, аптеки продовжують свою роботу. Виробники лікарських засобів постійно надають гуманітарну допомогу ліками, інколи безпосередньо до лікувальних установ. Держлікслужба зі свого боку намагається здійснювати контроль якості ліків, які надаються в якості гуманітарної допомоги пораненим бійцям.

Голова Держлікслужби також наголосив, що, на жаль, деякі виробники лікарських засобів у Донецькій та Луганській областях у зв’язку з бойовими діями припинили свою діяльність, це стосується, наприклад, ТОВ «Стиролбіофарм», розташованого у м. Горлівка Донецької обл.

У свою чергу, О. Мусій додав, що внаслідок зупинки виробництва ТОВ «Стиролбіофарм» наразі немає можливості закупити наркотичний анальгетик буторфанолу тартрат для військових аптечок, але в Україні зареєстровано інший знеболювальний засіб і вироблено понад 120 тис. доз цього препарату. За словам О. Мусія, в даний час він проходить контроль якості в Держлікслужбі, тому найближчим часом Міністерство оборони України буде мати змогу забезпечити військові аптечки необхідними знеболювальними засобами.

Також М. Пасічник додав, що Держлікслужба робить все можливе задля якнайшвидшого узгодження складу нової військової аптечки, надавши свої рекомендації щодо її складу до Міністерства оборони України.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

ПОСТАВИТИ ЗАПИТАННЯ

vult

 

moz

 

emd 03 01

 

wma
facebook
empty40