Олег Мусій: "Ніхто з Президентів України досі не брав на себе відповідальність змінити систему охорони здоров'я"

[ 22 серпня 2014 | Категорія: Інтерв'ю ]

Запитання: Як ви оцінюєте наслідки введення санкцій проти РФ для фармацевтичного ринку України?

Відповідь: Якщо буде введено санкції в усіх сферах економіки, то під них потрапить і медицина. З 310 препаратів виробництва РФ, які зареєстровано в нашій країні, близько 50 не мають зареєстрованих аналогів. Решта 260 препаратів мають аналоги в Україні, тому ми вважаємо, що від них цілком можна відмовитися. З 50 препаратів, що не мають аналогів, для охорони здоров'я важливі лише кілька вакцин. Решта - це препарати, які на здоров'я не дуже впливають і не є необхідними, це препарати другого або навіть третього ряду застосування. Виключно від них ще ніхто не одужав.

Тому варто непокоїтися тільки про деякі вакцини, але такі вакцини виробляють і в інших країнах. Якщо Україна ухвалить системне рішення про заборону в державі чогось російського, то ми ініціюватимемо перед фірмами-виробниками реєстрацію препаратів, які виготовляють в інших країнах, в Україні. Отже, нічого екстра необхідного в тому, що ми отримуємо від РФ, немає.

До того ж ринок російських препаратів в Україні за півроку становив близько $15 млн у грошовому еквіваленті, а в натуральному - лише 2,6% від усіх зареєстрованих препаратів. Тому великого лиха для здоров'я українців від санкцій не буде. Якщо буде ухвалено таке рішення, ми його підтримаємо, тому що не можемо самі спонсорувати вбивство наших людей.

Запитання: Яка ситуація з вакцинами російського виробництва?

Відповідь: На сьогодні російські заводи-виробники вакцин не мають сертифікатів GMP, які гарантують їх якість і обов'язкові для препаратів, обіг яких дозволено в Україні. Турбуючись про здоров'я українців, ми вважаємо, що має сенс порушувати питання про використання російських вакцин тільки після того, як вони пройдуть відповідну сертифікацію GMP. Варто зазначити, що Держлікслужба неодноразово зверталася до російських заводів-виробників вакцин із приводу перевірки їхніх потужностей на відповідність стандартам GMP, але вони кілька разів переносили таку перевірку. Останнього разу просили перенести перевірку на вересень.

Запитання: Тобто, ці заводи готові підтягнутися до стандартів?

Відповідь: Складно сказати. GMP не обов'язково в РФ, і заводи не планували отримувати такі сертифікати, але Україна не реєструє і не перереєстровує ліки, які не відповідають вимогам GMP. І це правильно, тому що GMP - це якість лікарських засобів. Якщо у російських препаратів не буде сертифікатів GMP, їх не буде перереєстровано в Україні.

Запитання: Чи є якісь препарати на заміну цим вакцинам?

Відповідь: Є. Наприклад, візьмемо вакцину БЦЖ, яку закупили минулого року державним коштом і термін реєстрації якої закінчився. Фізично вона в наявності, але у зв'язку із завершенням терміну реєстрації перебуває на карантині і заборонена до використання доти, доки, можливо, не буде змінено закон про лікарські засоби, який би дозволяв таке використання. Є три проекти закону від різних суб'єктів законодавчої ініціативи, які спрямовані на те, щоб дозволити обіг і використання ліків, які вже було завезено і мають достатній термін придатності, але реєстрація яких закінчилася.

На прикладі вакцин БЦЖ: у нас зараз є близько 500 тис. доз із терміном придатності ще рік, тому цю вакцину, закуплену за бюджетні кошти в 2013 році, теоретично можна було б використати. Її протягом 30 років використовували на території України, жодних серйозних претензій не було. Єдина формальна причина не використовувати її полягала в завершенні терміну реєстрації.

Крім того, в Україні зареєстровано ще дві вакцини БЦЖ: одна - польського виробництва, друга - данського. Реєстрація данської вакцини закінчується у жовтні, реєстрація польської - на початку 2015 року. Чи продовжуватимуть фірми-виробники реєстрацію, ми не знаємо. Цих вакцин немає в наявності, але фірма-імпортер їх може ввезти в будь-який момент.

Запитання: Що робити, якщо виявиться, що невигідно імпортерам їх ввозити, а вакцину виробництва РФ не зареєстровано?

Відповідь: МОЗ не реєструє лікарські засоби за власною ініціативою. В такому разі будуть переговори з виробниками, ми проситимемо, щоб реєстрували цю вакцину. Потрібно врахувати, що у 2013 році вакцину БЦЖ коштом держбюджету закуповували за ціною 1,8 грн за дозу. Нині на торги вийшли два постачальники вакцини російського виробництва, які запропонували вакцини по 5 грн і 5,50 грн за дозу. Крім того, на торги вийшла польська фірма з ціною 8,80 грн. Данська вакцина ще дорожча, ніж польська. Але в держбюджеті закладено ті самі кошти, що і в 2013 році, з розрахунку 1,8 грн. Можливо, нам вдасться домовитися з виробниками, адже щеплення БЦЖ внесено в календар щеплень.

Запитання: Яка ситуація з протигангренозною вакциною?

Відповідь: Зареєстрована в Україні протигангренозна вакцина російського виробництва не має сертифіката GMP. При цьому вона сумнівної ефективності, її ефективність клінічно не доведена. Крім цієї вакцини, ще є два заводи-виробники - польський та іспанський, які також виробляють протигангренозну сироватку, і потрібно вести переговори, щоб компанії зареєстрували і завозили її. Хоча, звісно, ці вакцини європейських виробників будуть суттєво дорожчі за російські, але їх якість однозначно вища і гарантована європейською фармакопеєю.

Запитання: Фармвиробники скаржаться, що в Україні дуже довго і дорого реєструвати препарати

У нас зареєстровано близько 14 тис. препаратів. Проте нині за ініціативою уряду ми спрощуємо процедуру реєстрації лікарських засобів, адаптуємо її до вимог ЄС: ми відмовимося від перереєстрації препаратів кожні п'ять років і залишимо тільки одну перереєстрацію, після якої препарат матиме безстрокову реєстрацію.

Запитання: Яка ситуація з постачанням лікарських засобів для АТО? Є препарати, які потрібні для надання допомоги, але вони не зареєстровані в Україні?

Відповідь: Усі препарати для вирішення медичних проблем є. Навіть цей знаменитий кровоспинний препарат "Целокс" зареєстровано в Україні, щоправда, як виріб медичного призначення. Водночас періодично з'являється інформація про якісь чарівні препарати, які можуть рятувати життя, але не мають реєстрації. Наприклад, нещодавно була інформація про якийсь кровоспинний препарат "Гемма". В Україні його не зареєстровано і навіть не було направлено на реєстрацію. Наша позиція в тому, що держава не може рекомендувати його для використання, а його випуск є незаконним. Якщо буде знайдено докази використання його як лікарського засобу, за це може бути відкрито кримінальне провадження.

Запитання: У чому були проблеми з проведенням тендерів на закупівлю лікарських засобів?

Відповідь: Коштів у бюджеті більше не стає - їх стільки, скільки є, але їх потрібно правильно використовувати. Але і ці кошти не використані, тому що тендери не проведено.

Ми зіткнулися не тільки з браком коштів у бюджеті на закупівлю, а й з тим, що голова тендерного комітету, перший заступник міністра охорони здоров'я не виконує своїх службових обов'язків із організації тендерів. Хоч би скільки було коштів, потрібно проводити тендери, а наявні кошти потрібно якимось чином розподіляти. Так роблять завжди. Наприклад, у 2013 році держпрограми були забезпечені на 40%, у 2014 р. буде не більше ніж 30% і передусім через зростання курсу іноземних валют. За решту пацієнти змушені платити власні кошти, вони шукають спонсорів, звертаються до благодійних фондів, до волонтерів. Реально на медикаменти йде лише 7% від загального фінансування охорони здоров'я.

Змінити ситуацію можна ввівши медичне страхування та систему реімбурсації вартості ліків. Медичне страхування передбачатиме, що ми всі разом будемо відраховувати, наприклад, 7% від зарплати на наповнення медичного страхового фонду і цей фонд буде забезпечувати нас ліками і медпослугами. Тоді не потрібно буде в екстремальній ситуації платити за ліки багато тисяч гривень зі своєї кишені. Якщо будуть відраховувати щомісяця по 7% у фонд медичного страхування - тоді буде достатньо грошей і на медикаменти і на підвищення офіційної зарплати медпрацівникам.

Запитання: Чому, на Вашу думку, в Україні досі немає медичного страхування?

Відповідь: Тому, що поки що немає політичної волі змінити систему охорони здоров'я. Ніхто з президентів до сьогоднішнього дня не брав на себе відповідальності змінити систему. Крім того, є проблема наявності трьох лобі, які між собою борються за те, хто керуватиме коштами медичного страхового фонду. Він зможе акумулювати фактично ще один бюджет охорони здоров'я - близько 50 млрд грн. Це величезні кошти, і всі думають, що якщо вони матимуть причетність до цих коштів та їх розподілу, то зможуть на цьому нажитися. Тому триває боротьба між трьома групами впливу, де перебуватиме цей фонд, хто призначатиме керівництво і розподілятиме кошти. Одна група - це Мінсоцполітики, яке керує іншими соціальними фондами. Друга група - це приватні страхові компанії. Третя група - це МОЗ та медики, які вважають, що зможуть розподіляти кошти страхового фонду. Ці три групи не можуть між собою домовитися, тому кожні два-три роки в парламент направляються різні законопроекти, які в результаті не ухвалюють.

Я вважаю, що медичне страхування необхідно реалізовувати у формі державного соціального медичного фонду з особливим статусом за типом Пенсійного фонду, яким би керував уряд. Не МОЗ, не Мінсоцполітики і не приватні страхові компанії.

Запитання: Ваша позиція вбрана в законопроект?

Відповідь: Відповідний законопроект розроблено у Міністерстві охорони здоров'я і проходить узгодження в держорганах. З деякими держорганами узгодити складно, наприклад, тому, що медичне страхування призводить до навантаження на фонд оплати праці. Нині законопроект перебуває в Мін'юсті, після його висновку зможемо винести на Кабмін. Кабмін, у свою чергу, має ухвалити політичне рішення і винести законопроект на розгляд Верховної Ради. Думаю, вже за два тижні ми зможемо подати цей законопроект на розгляд урядового комітету.

Водночас я впевнений, що медичне страхування тісно пов'язане зі змінами до Податкового кодексу і вводити його за нинішньої податкової системи неможливо. Ми щиро підтримуємо ініціативу уряду зменшити ставку єдиного соціального внеску. Це дасть змогу легалізувати всі зарплати. Якщо ми ухвалимо такі зміни податкової системи України, думаю, проблем із наповненням медичного страхового фонду не буде. Ці 7% направлятимуть до цільового фонду на охорону здоров'я, і кожна людина розумітиме, що вона гарантовано отримає медичну допомогу, їй не потрібно буде платити з власної кишені. При цьому нинішній бюджет на охорону здоров'я буде збережено і спрямовуватиметься на екстрену медичну допомогу, медичну допомогу під час пологів тощо, а медичне страхування дасть змогу легалізувати те фінансування, яке нині йде в медицину тіньовим чином. Це називається бюджетно-страхова модель фінансування охорони здоров'я.

Запитання: Скільки часу може знадобитися для введення медичного страхування?

Відповідь: Думаю, що на це реально потрібно ще рік-два для підготовки. Потрібно підготувати інфраструктуру, навчити, як розподіляти кошти, ввести протоколи надання медичної допомоги, розробити систему контролю якості надання медичної допомоги, створити відділення на місцях, укласти контракти з лікарнями, у яких фонд буде закуповувати медпослуги. Це доволі тривала процедура.

Думаю, ми могли б ухвалити закон про медстрахування восени цього року з відстрочкою введення деяких його частин, щоб через рік-два можна було ввести повномасштабне медстрахування.

Запитання: Ви часто говорите про лікарське самоврядування та запровадження індивідуальних ліцензій. Що це і для чого?

Відповідь: Лікарське самоврядування - це один із механізмів демонополізації управління системою охорони здоров'я. В Україні системою охорони здоров'я управляє держава у вигляді міністерства та управлінь охорони здоров'я на місцях, які підпорядковані місцевим держадміністраціям. Приватний ринок охорони здоров'я в нашій країні становить лише 4%, це мізер. В інших країнах, крім держави, системою охорони здоров'я керує і професійне співтовариство. Лікарське самоврядування - це створена відповідно до закону корпоративна професійна організація лікарів, яка надаватиме дозвіл на здійснення лікарської діяльності на території України, що, по суті, і є ліцензією. Тобто студент, який закінчив медичний університет, отримав диплом і лікарську спеціальність, після надання цій організації певного переліку документів автоматично вноситиметься до реєстру лікарів України. Після внесення до реєстру йому автоматично буде видано свідоцтво на право провадження лікарської діяльності на території України (в теперішньому розумінні - ліцензія). Ніяких додаткових іспитів не потрібно.

Потім лікарю потрібно буде щорічно проходити підвищення кваліфікації. Це те, що сьогодні проводиться формально, але ми припускаємо, що за підвищення кваліфікації, участь у конференціях, написання статей, волонтерство, читання лекцій та інше лікарю нараховуватимуться бали - за рік потрібно буде набрати визначену самими лікарями кількість балів. Якщо ви не набрали такої кількості, лікарська організація забере у вас право на провадження лікарської діяльності. Така система дасть можливість постійно підвищувати кваліфікацію всіх лікарів і бути відповідальними за якість надання медичної допомоги. І в реєстрі лікарів автоматично висвічуватиметься інформація про стан справ у кожного з лікарів.

Скрізь у світі така система ефективно працює. Ми не винаходимо велосипед і пропонуємо проект закону про лікарське самоврядування схожий на подібні закони в Польщі, Болгарії, Чехії, Сербії. Крім того, цим законом ми хотіли б врегулювати дотримання етичних і моральних норм поведінки лікаря у взаємодії з колегами, пацієнтами, закладами охорони здоров'я і представниками бізнесу. Такі взаємини держава не може регулювати, а професійна організація може.

Запитання: Запитання: Хто створюватиме організацію?

Відповідь: Організацію буде створено згідно з законом про лікарське самоврядування рішенням з'їзду лікарів. На з'їзд ми пропонуємо делегувати одного делегата від 400 лікарів прямими виборами. Якщо ми маємо 200 тис. лікарів, то у з'їзді лікарського товариства братимуть участь 500 делегатів. Єдине, на чому я міг би наполягати, це використання історичної назви організації лікарів України, яка має більше ніж 100-річну історію - Всеукраїнське лікарське товариство (ВЛТ).

Запитання: Запитання: Чи не боїтеся, що скажуть, що Мусій лобіює свою організацію?

Відповідь: Мусій не може лобіювати свою організацію, тому що Мусій лобіює тільки історичну назву. Я склав повноваження президента ВЛТ і навіть не є наразі членом правління. Я вважаю, що робота чиновника і робота в громадському секторі - це дві різні несумісні функції. Я також пішов із посади голови громадської ради при МОЗ.

Проект закону про лікарське самоврядування відпрацьовано і схвалено ВЛТ як громадською організацією, багатьма вузькопрофільними лікарськими асоціаціями, остаточний варіант проекту подано на розгляд парламентського комітету з питань охорони здоров'я. Найближчим часом його буде зареєстровано у Верховній Раді від імені народних депутатів, які входять у комітет. Робочу групу, яка працює над законопроектом, очолює Роман Ілик.

Треба зазначити, що в концепції побудови нової системи охорони здоров'я передбачено ухвалення цього закону.

Запитання: Запитання: На якій стадії перебуває робота над концепцією нової системи охорони здоров'я?

Відповідь: Ця концепція перебуває на розгляді в Мін'юсті. Одразу після отримання висновку Мін'юсту ми подамо її на урядовий комітет на розгляд Кабміну.

Я подавав основні постулати концепції прем'єр-міністру три місяці тому, вони мали схвальні відгуки. Думаю, її підтримає і президент Петро Порошенко. Концепцію вже аналізували провідні міжнародні експерти, Світовий банк, її визнано однією з найкращих на території Східної Європи. На відміну від реформи, яку розпочали за попередньої влади, наш підхід є комплексним і системним, зачіпає всі аспекти медичної допомоги - від профілактики до створення так званих Центрів громадського здоров'я та госпітальних округів. Парадигмою буде не лікування і надання медпослуг, а профілактика, збереження здоров'я народу і здоровий спосіб життя.

Міжнародний фонд "Відродження" за ініціативою громадських та пацієнтських організацій виділив грант на розробку такого документа - стратегії побудови нової системи охорони здоров'я - публічного, більш деталізованого документа, написаного не чиновницькою мовою, з яким можна буде "йти в народ" і переконувати пацієнтів і медиків підтримати необхідні зміни. Стратегію розроблятимуть протягом трьох місяців. Я вже підписав відповідний наказ про створення експертної ради для її підготовки.

Після стратегії буде розроблено кінцевий продукт - поетапний план дій із впровадження нової системи охорони здоров'я, в якому буде детально розписано, в який час і який закон, постанову чи наказ треба буде ухвалити.

Фонд "Відродження" виділив на три місяці роботи експертів кошти в розмірі $150 тис. Крім того, Світовий банк ініціював виділення Україні $330 млн на реформу системи охорони здоров'я на чотири роки. Ці кошти буде розподілено між 10 регіонами (областями) країни, а також МОЗ для узагальнення досвіду всіх цих регіонів. МОЗ з них планується виділити близько $50 млн на весь період.

Запитання: Як реформа координується з введенням страхової медицини?

Відповідь: Введення страхової медицини передбачено і в концепції, і в стратегії, і в поетапному плані дій. Зокрема, у ньому буде прописано перехідний період для запуску медичного фонду.

Але насправді для успіху пропонованих реформ має бути політична воля вищого керівництва держави - президента, на сьогодні найбільш легітимної особи в країні. Думаю, глава держави як розумна людина підтримає її і візьме реформу системи охорони здоров'я під свій патронат. Ми плануємо найближчим часом представити концепцію побудови нової системи охорони здоров'я на Раді реформ при президентові України, а згодом і самій першій особі держави.

Запитання: На якій стадії перебувають конфлікти, що виникли навколо керівництва Національного медуніверситету та Інституту раку?

Відповідь: МОЗ розпочав серйозну боротьбу з корупційними схемами, що існували при всіх попередніх владах. Водночас щоб боротьба була дієвою, ми зобов'язані працювати згідно з законодавством. Найбільш проблемним був НМУ. Ректора Віталія Москаленка звільнили законним шляхом. Проти нього відкрито кримінальні провадження за звинуваченнями в розкраданні держкоштів в особливо великих розмірах, зловживанні владою. Наразі він знову ухиляється від слідства на лікарняному.

У Національному інституті раку під час перевірки було виявлено величезні зловживання, зокрема з будівництвом і закупівлею медапаратури, яку роками не використовували. Директор Інституту раку Ігор Щепотін не працює, перебуває на лікарняному - за законом він може бути в такому статусі протягом чотирьох місяців, потім його можна буде законно звільнити. Нині обов'язки директора виконує його заступник Ірина Крячок. Питання з обранням нового керівництва буде вирішуватися тоді, коли завершиться "епопея" зі звільненням пана Щепотіна. Хочу зазначити, що претензії до Щепотіна не стосуються діяльності всього трудового колективу.

Запитання: Яка ситуація навколо заводу "Індар"?

Відповідь: Через завод "Індар" крім виробництва інсулінів прокручуються сотні мільйонів гривень, і хоча 70,7% акцій заводу належать державній компанії "Укрмедпром", а "Укрмедпром" на 100% належить міністерству охорони здоров'я, реально держава не може відновити контроль над заводом через деструктивну позицію голови правління заводу, призначеної за Януковича. Вона повністю ігнорує всі рішення держави і вважає завод своєю приватною власністю. Нам вдалося звільнити директора "Укрмедпром" Дмитра Політіка і призначити новий, більш ефективний менеджмент.

На заводі "Індар" відбулися збори акціонерів, де було ухвалено рішення про відсторонення голови правління Любові Вишневської і призначення нового керівництва. Проте вона через судові органи заблокувала внесення інформації про збори і ці рішення в державний реєстр. Її підтримують лобісти у Верховній Раді і ставленики попередньої влади на чолі з екс-заступником міністра охорони здоров'я Романом Богачевим, наближеним до Олександра Януковича.

Крім виробництва інсулінів, найбільший інтерес викликає так званий "бразильський контракт", за яким "Індар" має побудувати в Бразилії виробництво інсулінів і вийти на ринок Південної Америки. За нашою інформацією, 10% цього майбутнього заводу належить Україні, 10% - бразильській стороні, а 80% - швейцарському офшору, який контролює "Саша-стоматолог". Саме тому залишки попередньої влади прагнуть зберегти на посаді Вишневську, щоб далі контролювати багатомільйонні доходи, знайшовши гідних послідовників вже у новій владі.

Наразі завод працює, але реального доступу МОЗ до заводу немає. Водночас боротьба триває, і ми маємо намір боротися за відновлення контролю держави над заводом. У попередньої влади не вийшло відсторонити мене з посади міністра, і я продовжу активну боротьбу, як зі старою владою, так і з новими їх послідовниками, які намагаються наживатися на здоров'ї людей. Впевнений, що моя безкомпромісна боротьба з корупцією та тіньовими схемами однозначно закінчиться перемогою нового мислення над роками створюваною системою розкрадання державної власності. І цю впевненість вселяє в мене цілковита підтримка моїх дій з боку суспільства і моєї команди.

ПОСТАВИТИ ЗАПИТАННЯ

vult

 

moz

 

emd 03 01

 

wma
facebook
empty40