ОЛЕГ МУСІЙ: «БУДУ БОРОТИСЯ ЗА ЗМІНУ СИСТЕМИ, НА БУДЬ-ЯКІЙ ПОСАДІ!»

[ 10 листопада 2014 | Категорія: Інтерв'ю ]

У жовтні Україну облетіла скандальна новина про відсторонення прем’єром А.Яценюком від посади міністра охорони здоров’я Олега Мусія. Відбулося це всупереч закону і здоровому глузду, в рамках нечесної політичної боротьби і з намаганням прибрати із системи всіх тих, хто послідовно намагається її змінити. Разом з цим відсторонений міністр висунув свою кандидатуру на парламентських виборах в одномандатному окрузі №124 на Сокальщині (Львівщина), де переміг у чесній боротьбі та з великим відривом, випередивши більш, ніж вдвічі опонентів від «Народного фронту» та «Свободи». Люди делегували панові О.Мусію нові повноваження та сподівання. Як він планує використовувати їх у Верховній Раді, ми розпитали безпосередньо у переможця.

 

Сьогодні спостерігаємо в країні цікаву і водночас курйозну ситуацію: з одного боку маємо легітимного і діючого міністра охорони здоров’я, з іншого – йому не дозволять виконувати свої службові обов’язки. Як Ви самі для себе сприймаєте та інтерпретуєте цю ситуацію?

Мені подобається порівняння з англійською королевою. Повноважень вона не має, але королевою є. Я зараз маю дуже схожий статус. (Посміхається)

Очевидно, вибори до Верховної Ради у №124 окрузі, і Ваша беззаперечна перемога на них показали: хто є хто в українській політиці, і що люди на місцях чудово розуміють, що відбувається у центральній владі?

Безумовно. Будучи безпартійним самовисуванцем, я зміг з різницею у більш, ніж двічі голосів обійти найближчого суперника із владної прем’єрської партії «Народний фронт». Ця перемога доказала, що правда є правдою, і від неї нікуди не подітися. Окрім того, я подав до суду на Арсенія Яценюка, оскаржуючи своє незаконне і несправедливе відсторонення. Дуже показово, що Окружний апеляційний суд міста Києва вже двічі відкладав розгляд цієї справи. Очевидно, влада боїться правди й її розголосу. Бо ж насправді, прем’єр-міністр порушив закон і взяв на себе, невластиві йому повноваження, підписавши розпорядження про відсторонення. Тому що, за чинним законодавством, міністрів призначає, звільняє і що-небудь інше з ними робить виключно Верховна Рада. Коли ж міністр звільняє міністра – це виглядає трохи смішно… Чи не так?

Бачите перспективи цієї справи?

Поки що не дуже… Перше засідання суду, що було у 20-х числах жовтня, завершилося тим, що суддя відверто зізнався: судова система поки що не готова приймати подібні рішення. Розумію, що вони бояться репресій, бо міністр юстиції наближена до А.Яценюка особа, і саме він виписував вищезгадане незаконне розпорядження.

Перше засідання відбулося 2 листопада, і там прозвучала думка, що було б правильно мені відкликати цей позов, адже я вже виграв вибори до парламенту, тож ситуація ніби як вичерпалася. Ну, і щоб не було соромно на всю державу, що прем’єр прийняв неправильне рішення.

Адміністративний тиск у справі присутній повсякчас. Але я збираюся довести її до кінця. Вважаю, це цілком нормальним і необхідним вчинком. У Європі та розвинутих країнах світу на прем’єр-міністра можуть подати до суду навіть за неправильну парковку. Чому ж це неможливе у нас? Зараз у політичній історії України створено прецедент: діючий міністр подав у суд на главу свого уряду. Але, якщо ми так прагнемо у Європу, то й маємо утверджувати тут європейські звичаї та правила урядування, відповідати за порушення законів. Тим більше це треба робити у ситуації, коли очевидно: біле – це біле, а чорне – це чорне.

Додам, що окрім суду я подав заяву у Генеральну прокуратуру України. І честь і дяка прокуратурі, що вона відкрила кримінальне провадження за статтями щодо перевищення службових повноважень А.Яценюком. За ними, до речі, у свій час сиділа Ю.Тимошенко.

Досить гратися у політичні ігрища. В Україні перед законом мають бути рівні всі: що міністр, що прем’єр-міністр, що Президент, що звичайна людина. Щоб цього справді добитися треба робити якісь кроки і створювати прецеденти. Зараз я це і роблю.

Однією з причин Вашої відставки, яку гучно озвучували підконтрольні владі ЗМІ, були несвоєчасно проведені тендерні закупівлі ліків і створення загрозливої ситуації із забезпеченням ними пацієнтів. Що відбулося насправді?

Насправді відбувалася боротьба з корупцією у медичній сфері, зокрема й у міністерстві охорони здоров’я. Мені вдалося припинити всі ці ганебні корупційні схеми, які десятиліттями насичували систему. На закупівлю ліків виділили 2 млрд. грн., і відразу ж запланували їх розкрасти через тендери. Я зробив усе, щоб цього не сталося, не даючи проводити закупівлі таким грабіжницьким способом. Був великий шанс придбати необхідне без розкрадання і корупції, але медична мафія, збагнувши свої ризики почала діяти – мене відсторонили.

І потім, давайте говорити правду, на той момент 25% потрібних медичних препаратів все-таки вдалося закупити. Угоди на придбання ще 25% чекали лише підпису відповідальних осіб.

Та й моя боротьба з корупцією мала виразні ознаки: з апарату міністерства і дотичних до нього відомств було вичищено сумнівні та заангажовані керівні кадри, ставленики Р.Богатирьової, Саші-стоматолога та В.Януковича, які активно працювали на розграбування держави. Окрім того, практично було вичищено середню ланку дискредитованих міністерських співробітників.

Але щойно мене відсторонили, як за два тижні, 2/3 цих діячів було поновлено на посадах рішенням тимчасово виконуючого обов’язки міністра. Думаю, це зроблено за вказівки керівництва уряду. На жаль, вони повернулися і активно запускають старі схеми та оборудки.

Це правда, що однією з причин неефективної роботи міністерства охорони здоров’я було призначення Ваших заступників за партійною квотою безпосередньо Кабміном і А.Яценюком, всупереч вашій волі і здоровому глузду?

Так, це було. Призначені заступники відверто говорили мені, щоб я нічого від них не вимагав і не ставив ніяких умов, адже хто я такий… У них є партії та керівники, яким вони підпорядковуються і звітують. І я щиро радий, що сьогодні більшістю нових політичних сил, що пройшли у Раду висуваються вимоги скасувати партійний принцип призначення високопосадовців. Це ж маразм, коли ми збираємося лікувати людей за партійним принципом! 

Коли ми зустрічалися раніше, під час напрацювання Вами і робочою групою експертів Концепції побудови нової системи охорони здоров’я, Ви вже тоді передбачали ймовірність своєї відставки чи відсторонення у будь-який момент, і разом з тим послідовно запроваджували зміни, створювали умови, за яких би українська медицина нарешті стала якісною та самодостатньою, а процес розвитку галузі міг би продовжити кожен інший міністр, незалежно від прізвища. Чи вдалося створити ці умови?

Ні, система не змінена. Мені не дали змінити її і створити умови розвитку галузі, у першу чергу через потакання прем’єр-міністра. Здійснені нами напрацювання і пропозиції поки що «висять у повітрі». Саме тому я йду у Верховну Ради, аби спробувати вже у новій ролі втілити заплановані зміни. Я дав обіцянку боротися за зміну системи завжди і всюди, де б я не був і яку б посаду не займав, і буду послідовно реалізовувати її.

Зараз Ви робите новий крок вже у законодавчу владу, по суті у те саме «болото», де Вам доведеться перетинатися з тими самими людьми з команди А.Яценюка, багатьма іншими одіозними персонами. Ви туди йдете один без партійної чи якоїсь бізнесової підтримки. Як плануєте свою політичну діяльність, розуміючи, що один у полі не воєн?

Є один прекрасний український письменник Юрій Дольд-Михайлик, що свого часу написав пригодницький роман «І один у полі воїн». Особисто мені імпонує ця назва і я вірю, що й один у полі теж може бути воїном. Боротися треба завжди, і доводити правду завжди, тим більше тоді, коли вона твоєму боці.

Можливо, Вам вже телефонували і пропонували кілька мільйонів доларів (як це робилося у Верховній Ралі раніше) за входження у ту чи іншу парламентську фракцію, чи навіть конституційну більшість, що її планують створити Президент і прем’єр?

Ні, ще не телефонували. (Посміхається) Та це і не пройде! Головна моя теза при спілкуванні з виборцями – це побудова нової системи охорони здоров’я в Україні. І зараз, коли розпочнуться парламентські переговори щодо створення коаліції, я буду наполягати на головній умові – першочерговому вирішені, що робити із системою охорони здоров’я. Буду доносити необхідність її зміни до всіх політичних сил. І якщо знайдуться ті, хто це підтримає, то я охоче буду з ними співпрацювати.

Тобто, Ви відкриті для співпраці з усіма політичними силами?

Не зовсім так. Для «Опозиційного блоку» я, звісно, не відкритий. Мабуть, і для «Радикальної партії України» теж. (Посміхається) А от з усіма іншими цілком можемо шукати спільну мову і співпрацювати. В тому числі і з «Народним фронтом»! Там є багато нормальних і чесних людей, з якими можна плідно працювати. На жаль, ними сильно маніпулюють такі політикани, як наш діючий прем’єр-міністр. Я цього не боюся говорити вголос і буду це озвучувати з трибуни Верховної Ради. Нечесність та цинізм у політиці, боротьба за грабунок держави – повинні піти у небуття.

Чи вже маєте однодумців, з якими формуватимете новий альянс у Раді?

Багато людей пройшли у народні депутати на хвилі Майдану. Ми разом стояли пліч-о-пліч на Майдані, щоденно там працювали: не на сцені, а у реальній рутинній роботі. Маємо з ними схожі погляди на життя та принципи. Однозначно, з ними я буду спілкуватися тісніше. Це – і декілька сотників Майдану, наприклад козак Михайло Гаврилюк, що став депутатом якраз по вашому мажоритарному округу №95 у Київщині, і сотник Володимир Парасюк, й Ігор Луценко та Ігор Жданов, що входили до Координаційної ради Майдану, а нині пройшли по квоті «Батьківщини», і декілька «свободівців», що пройшли як мажоритарники, й багато інших порядних людей. Вірю, що у них, як і у мене, й досі живуть у серці ідеали Майдану, тому ми швидко знайдемо спільну мову і будемо разом відстоювати ці ідеали.

Тобто, можна очікувати створення такого собі міжфракційного об’єднання «Майдан» у Верховній Раді?

Так, я буду ініціювати створення такого об’єднання! Бо глибоко переконаний, що наша сила у єдності. А ті люди, які очолюють стару антиукраїнську, антидержавну систему, не можуть допустити об’єднання Майдану, бо це загроза для них та самої системи. Саме тому «майданівців» розтягнули по різних політсилах і партіях, і намагаються ними маніпулювати. Поприкривалися новими красивими обличчями і знову пройшли у Верховну Раду. Для того, щоб змінити систему «майданівці» мусять об’єднатися. Я це планую собі, як одне з пріоритетних завдань у новому парламенті.

Напевно, робота у законодавчій владі для Вас буде більш простою і знайомою, адже там Ви вже були в якості помічника народних депутатів від кількох демократичних партій? Та і йдете у Раду не з порожніми руками, а низкою напрацьованих законопроектів з вдосконалення системи охорони здоров’я, самоврядування тощо.

Так, думаю, у Верховній Раді працюватиметься легше, ніж у міністерстві, але дуже багато буде залежати від складу мого галузевого комітету. Навіть, якщо великим фракціям, які увійдуть до нього, не буде цікава побудова в Україні нової системи охорони здоров’я, я все одно буду лобіювати і вносити на голосування відповідні законопроекти. Навіть просто будучи звичайним депутатом. Суспільство і країна має бачите хто з чим прийшов у парламент, і хто чим там займається.

Після легітимації нового парламенту, відбудеться переформатування уряду. Вочевидь, знову під керівництвом А.Яценюка. Якщо раптом він зателефонує Вам, вибачиться за минулі «непорозуміння» і запросить до уряду, очолити міністерство знову, погодитеся?

Ні, в команду А.Яценюка я не повернуся. Тому що це нечесна людина, яка відстоює такі ж нечесні принципи. Якщо будуть інші прем’єри, то це можливо, адже країна і система потребують змін. До речі, діючий прем’єр і наближені до нього постійно говорять про зміни та реформи. Тому бажаю їм реалізувати обіцяне. Вони отримали кредит довіри, і зараз мають довести народу свій професіоналізм. Для цього потрібно мінімум рік часу, за два роки вже треба серйозно питати: що вдалося, а що – ні.

Наразі політичні еліти України отримали унікальний шанс здійснити перетворення країни мирним шляхом. Працюючи депутатом парламенту, обіцяю зробити все, щоб саме так і сталося. Адже, якщо ми не скористаємося цим шансом зараз на нас чекає третій Майдан – тепер вже всеохоплюючий, руйнівний, кривавий. Цього неможна допустити! Кожен з представників влади усіх рівнів має це усвідомити, і вже за рік продемонструвати реальний результат своєї роботи і системні зміни в державі.

Текст і фото: Андрій Сніжко

Газета "Демократична Київщина", №9 за 2014 рік.

ПОСТАВИТИ ЗАПИТАННЯ

vult

 

moz

 

emd 03 01

 

wma
facebook
empty40